[Найклост]

упер...



Я усміхнусь тобі...



Я усмiхнусь тобi крiзь сльози, їдь

Бо профiль вiтру вранiшньо iдме

Твiй корабель у гаванi стоїть

Гoтовий до дороги.



А берег знов пустельний i нiчий,

А чорна буря розпустила крила.

Але я сонце вишила вночi

На тих вiтрилах.



Ти може не повернешся назад,

Далекий голос так спiває тужно,

Твоя любов як дзвiн старих балад -

Гiрка i вiдчайдушна...



З твоїх стихiй немає вороття,

Моря шумлять i холодно на свiтi.

Таких, як ти чекають все життя.

Заради митi.



Весняний вiтер зустрiчей i втеч,

Покинеш дiм, любитимеш чужинку.

Ти з тих, якi цiлують спершу меч.

А потiм жiнку...



(с) Оксана Пахльовська